За андерстендинг

179

Я працюю копірайтером, пишу статті на досить серйозні сайти, так що безграмотності собі фізично дозволити не можу і щиро її не переношу.

Нещодавно довелося зіткнутися з полурабочим питань в асьці з людиною, який ухитрився вразити мене з першої ж фрази тотально некоректним написанням. Репліці на десятій я зрозумів, що читати ці звернення не можу фізично. Ні, пунктуація було в порядку, але поняття граматики, схоже, оминуло цієї людини стороною. Не в силах стримуватися, я поправив пару його помилок, відзначаючи про себе, що його версії написання слів мені звідки-то знайомі. Репліці на п’ятнадцятій я ризикнув поставити запитання і отримав абсолютно чесна відповідь:

— Так, я руської Екшн сно не знаю.

В голові щось клацнуло, стаючи на місце, і я обережно поцікавився:

— Рідна — українська?
— Саме так!

Наступні півгодини ми спілкувалися на його (і, до речі, моєму) рідною мовою. Такого чистого і грамотного українського я не зустрічав вже давно. Ми розлучилися надзвичайно задоволеними бесідою з наміром продовжувати спілкування та співробітництво.

Я до чого веду? Якщо хтось неграмотно відповідає вам в асьці (на форумі, в чаті), не починайте відразу кричати: «Школоло, марш за парту!» Задумайтеся: може бути, ваш співрозмовник погано знає мову просто тому, що це мова не є рідною? Уявіть, як американці сміються над нашими репліками, як смішний французу наш базовий французький. Будьте терпиміше, цікавтеся національністю вашого співрозмовника — і не задалбывайтесь!