Вже в гості невтерпеж

174

Життя часто розкидає близьких людей по різних містах. Я люблю своїх рідних і сумую за ним, але є ситуації, коли суспільство пригнічує.

Нещодавно в мене з’явився довгоочікуваний дитина. Ще будучи вагітною я не раз говорила про те, що краще б приймати гостей влітку, коли ляльці виповниться шість місяців, що перший час буде не до гостей. Прямо в лоб сказати «не приїжджайте, не до вас» не можна, образа буде на все життя. На щастя, родичі не змогли приїхати до виписки, що дозволило мені отямитися й організувати свій побут. Ми з чоловіком відмінно справляємося, він допомагає мені у всьому, намагається по максимуму бути вдома.

Але от приходить радісну звістку: «Завтра нарешті приїдемо! Купати дитину! Хоч допоможемо тобі». Плюс три людини в нашому будинку, розрахованому на двох. Прибуття вночі. Купа речей і питань, куди покласти. «Ми на пару тижнів все!» Відмінно! Усіх треба нагодувати мінімум два рази в день, а потім прибрати посуд. Бруду в три рази більше, у тому числі з-за тісноти. Дитина турбується і спить тільки на руках, тому що встиг звикнути до тиші, а сидіти безшумно трьом нудьгуючим дорослим неможливо. У підсумку я весь час замкнені в кімнаті, намагаюся приспати дитину, чоловік крутиться на кухні і носиться по магазинах за продуктами. Ввечері у рідних посиденьки з пивом — відпустка ж. Потім вони сплять до обіду. Допомога — два приготованих простеньких вечері, один раз прибирання. Півгодини в день проводиться з лялькой, поки та мовчить. Ми з чоловіком реально втомилися від гостей і такої допомоги.

Шановні, якщо у вашої родини або друзів з’явилися діти — не потрібно терміново їхати до них в гості. Якщо невтерпеж, зніміть кімнату і там відпочивайте, відвідуючи новонародженого час від часу. Дуже хочеться спокою.