Тих же щей, та спід влий

184

Заходячи до нас в перукарню, кожен другий просить «зробити, як було». Частіше за все «як було» робив інший майстер, і з тих пір минуло достатньо часу. Як говориться, борщ один, але у кожної господині — свій.

Зустрічаються і любителі пожартувати: «Пострижіть мене пристойно, щоб я помолодшала років на двадцять». Це не до мене, а до пластичного хірурга. «Зробіть мені волосся кольору засмаги» — це взагалі не поймещь. А коли намагаєшся уточнити — невдоволені погляди і бурчання: «Ви ж майстер, вам видніше». Майстер прагне, а клієнт йде зі словами: «Ой, я ж так ніколи не носила!» Вибачте, що я ще можу сказати з цього приводу?

Відразу після хімії волосся вимиють, массажкой з металевими зубцями причешуть та ще й феном висушать, а потім приходять і кричать, що завивки немає, — дарма що були обізнані, що протягом 48 годин з волоссям взагалі нічого робити не можна. Але навіщо слухати соплячку якусь? Адже дама вже 20-40 років хімію робить, і раніше все було нормально. Те, що технології можуть змінитися, їм навіть в голову не приходить.

В основному, звичайно, адекватні люди приходять: дякують, щастя, удачі бажають. Але ці унікуми задовбали, чесслово!