Родичі на півставки

144

Доброго дня! Хотілося б теж виплакатися, сил вже немає терпіти. Велику частину життя ми проводимо на роботі, погодьтеся? Тому колектив мимоволі стає нам рідним, а колег, як і всіх родичів, на жаль, не вибирають.

Є у нас одна дама, яка, прикриваючись своєю псевдоправдивостью і щирістю, говорить те, що вона думає про зовнішньому вигляді інших. Наприклад: «Ой, Ксюшка, що це з твоєї чубчиком? Вся завивається сьогодні, негарно!» Або вже з розряду пліток: «А ось ви помічали Настькину фігуру? Недобре їй в штанах ходити в спідницях ще куди не йшло, а ось в брюках просто бридко!»

Причому жодного хвалебного відкликання особисто я від неї не чула. І гаразд би ця дама сама була модельної зовнішності, але немає! При своєму півтораметровому зростанні вона важить 80 кілограмів, не менше. Коли вона заходить у кабінет, спочатку видно її живіт, а потім її саму. І ніхто нічого їй з цього приводу, звісно, не каже, бо це нетактовно.

І що це взагалі за звернення — Ксюшка, Настька? Той факт, що вони молодші за віком, не дає їй права називати їх так зневажливо. До мене вона теж пару раз пробувала так звернутися, але я висловила, що, мовляв, я вам не подружка — і колега образилася.

Ох, скоріше б новорічні свята, від таких споріднених колег необхідно відпочити!