Агресія у дітей в ранньому віці

44

Сучасне суспільство звикло вважати, що агресія більше властива підліткам, ніж дітям молодшого віку. Однак зараз активно виділяється тенденція, буквально кричить про те, що все частіше агресія починає проявлятися саме у дошкільнят і молодших школярів.


Сучасне суспільство звикло вважати, що агресія більше властива підліткам, ніж дітям молодшого віку. Однак зараз активно виділяється тенденція, буквально кричить про те, що все частіше агресія починає проявлятися саме у дошкільнят і молодших школярів.
У чому ж причина такої поведінки дітей?! Перш ніж торкатися причин цього прояву, важливо зрозуміти суть даного значення. У звичайному розумінні агресія – це форма вираження негативних емоцій, таких як гнів, розчарування або образа, яка проявляється через заподіяння шкоди предмету або людини. Сама емоція – це своєрідна реакція, як позитивна, так і негативна, на будь-який подразник зовнішнього середовища. Вона не піддається нашому контролю і не залежить від бажання оточуючих.
Причин прояву агресії у дитини може бути безліч: дефіцит уваги батьків, брак спілкування з однолітками, поганий настрій, образи і т. д. і т. п.
Батьки, стикаючись зі спалахами гніву у дитини, починають панікувати і задаватися питанням: «Як реагувати? І чи варто карати за це дитину?». Насамперед, батьки повинні зрозуміти і прийняти той факт, що агресія – це всього лише нормальна, цілком адекватна реакція на негативні подразники зовнішнього середовища, що оточує кожного з нас. Агресія – не проблема, а природна форма поведінки людини. Набагато важливіше навчити дитину правильно висловлювати свої невдоволення.
Перш за все, потрібно безмежно любити своє чадо незалежно від того, як дитина поводиться в тій чи іншій ситуації. Ні в якому разі не можна говорити дитині наступних слів: «Якщо ти будеш себе так вести, ми більше не будемо тебе любити». Також не можна ображати і обзивати дитини. Потрібно бачити в ньому не лише маленьку копію людини, а сприймати його як особистість, нехай і не зовсім дорослу.
По-друге, не слід відкуповуватися від дитини дорогими іграшками. Дитині набагато важливіше ваша особиста участь в його житті, ніж ваші подарунки. Якщо ваш малюк просить вас пограти з ним, намалювати картинку або просто погуляти, то найкраще задовольнити його потребу. Якщо ж ви з якихось причин не можете цього зробити, краще всього показати дитині, що ви розумієте його бажання і потреби і пояснити йому причину вашої відмови.
По-третє, ваш особистий приклад. Якщо ви не хочете, щоб з вашого милого синочка або прекрасної донечки не виріс забіяка або забіяка, найкраще контролювати свої негативні імпульси. Дитина завжди вам наслідує, тому контролюйте свої прояви агресії.
По-четверте, поважайте особистість своєї дитини! Прислухайтеся і навіть рахуйтеся з його думкою. Запам’ятайте: дитина індивідуальність, неповторний, такий, який він є. І сприймати його таким потрібно із самого його народження.
Ну, і наостанок треба зазначити, що агресія – це не тільки негативні емоції, не просто капризи дитини. Вона не є деструктивною поведінкою чистої води. Агресія – це така ж внутрішня сила дитини, як і будь-яка інша світла емоція. Якщо направити її в потрібне русло, то це принесе дитині величезну користь в розвитку його задатків і здібностей.